- доконечний
- —————————————————————————————доконе́чнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
доконечний — а, е. Обов язковий, неодмінний; неминучий. || Остаточний … Український тлумачний словник
доконечний — обов язковий, неодмінний, неминучий … Словник синонімів української мови
остаточний — 1) (який не підлягає зміні, перегляду / скасуванню про ухвалу, відповідь тощо), останній, рішучий, безповоротний, доконечний 2) (доведений до кінця), повний, цілковитий, доконечний; вирішальний (який має виявити кінцеві висліди); завершальний… … Словник синонімів української мови
доконечність — ності, ж. Абстр. ім. до доконечний … Український тлумачний словник
доконечно — Присл. до доконечний … Український тлумачний словник
настійний — 1) (про потребу тощо дуже потрібний), нагальний, доконечний, крайній, конечний, насущний, пекучий; пильний (про прохання, потребу тощо) 2) див. наполегливий 2) … Словник синонімів української мови
потрібний — 1) (такий, без якого не можна обійтися, здійснити, виконати щось), потрібен, доконечний, неодмінний, неминучий, необхідний 2) див. відповідний 1) … Словник синонімів української мови